РУС | УКР | ENG
2008
Віталій Крижанівський. Живопис. Графіка.
12.08.08 - 26.08.08
До 75-річчя від дня народження автора На виставці було представлено близько 100 робіт, створюваних художником протягом усього його творчого шляху: ранні рисунки, акварелі; книги і ілюстрації до них (видавництва «Веселка» і «Урожай» 1966-1986); графічні серії («Інтер’єри старих будинків» (1960-1976), «Старий Київ» (1970-1990), «Тіні минувшого» (1980-1990); живописні портрети і пейзажі.

Віталій Троадійович Крижанівський (1933-2007) – відомий київський художник. Працював у галузі станкового живопису і графіки, книжково-журнального оформлення і ілюстрації.

 В. Крижанівський народився в родині відомих колекціонерів – лікаря-терапевта Т.Р. Крижанівського і   Ц. Г. Крижанівської. Навчався у Київській художній школі (1949-1952) в Олени Яблонської, в Одеському художньому училищі  (1952-1954) в М.Павлюка та Київському художньому інституті (1957-1965) у В.Касіяна, С.Подервянського, Л.Чічкана, О.Пащенка. Особливо вплинули на молодого художника творчі стосунки з О.Шовкуненком.
 
Анатолій Криволап «Український мотив. Тиша». 2005-2008
29.06.08 - 7.07.08
Вiзуальна напруга гарячих площин, асоцiативна багатозначнiсть, аскетизм образів пiдкреслюють особливий духовний вимiр, яким пронизана творчiсть цього художника. Це художник i поет, який дiйшов до філософських узагальнень не стiльки через перелiк видимого, через тезу й антитезу, скiльки через мову власне живопису, кольору, густоти його i сяючу масу, через живопис, з якого вилучене все зайве. Кадри такого живопису монументальнi, скульптурнi, в залiзному структурному ритмi, що виводять емпірично-суєтні, звичайні гаразди видимого світу на рівень вічності, космічного Універсуму, буття людського. Головне в цих роботах – могутній заряд внутрішньої енергії, власна поетика, уміння бачити основу речей і явищ, сповідатися широко, розлого, в епічних формах, воля до форми, що сягає вичерпності і граничної метафоричної виразності.

 У кожній картині художника палає пасіонарним вогнем червоний колір. Навіть коли це синій, бузковий, мідяний, трав’яний. А власне червоний має безліч знакових потенціалів: то епічний, винноцвітний, як море у Гомера, загравний, важкий і могутній, то площинно-щитовий, що тягнеться просто в горизонт, як червлена ратна зброя із прамови ”Слова о Пълку…”. Цей остаточний колір надає майстрові можливість відвертого, патетичного, безкомпромісного, безпосереднього розкриття душі. Форма збільшується і вже наповнена новим сенсом. I в ландшафтних широких пустелях, як надія, є місце для двох-чотирьох елементів, з яких вибудовується величний і вічний мотив життя – дерево, хата, човен, людина. Це початок всякого епосу і розлогого авраамового буття, це своєчасна теодіцея.

 
 
Олександр Дубовик. Живопис
15.05.08-29.05.08
Олександр Дубовик – один з провідних митців України. Художнє живописне обдарування він щасливо поєднує з цікавою інтелектуально-теоретичною працею. Має велику кількість друкованих робіт, в яких він напрочуд зважено і послідовно викладає свої концептуальні знахідки. Його творчість – яскрава сторінка в історії українського сучасного образотворчого мистецтва другої II половини ХХ століття.

Творчість О.Дубовика є постійним джерелом досліджень українських істориків мистецтва. Відомі часописи, наприклад, "Сучасність", "Хроніка - 2000-ліття", "Арт-галерея", постійно друкують теоретичні праці О. Дубовика, присвячені проблемам сучасних творчих процесів ("Палімпсести"). О.Дубовик був запрошений на міжнародний симпозіум "Постмодернізм і сучасна література" з доповіддю "Островне мислення", текст якого надруковано в часопису "Сучасність".
Олександр Дубовик – універсальний художник, патріарх сучасного мистецтва. Він створює мозаїки, вітражі, килими, розписи, дизайн книжок та інтер'єрів. За останні роки митець розписав каплицю в місті Берр-Лез-Альп поблизу Ніцци (Франція) та зробив великі вітражі Ново-Апостольської церкви в Києві. За підсумками опитування у номінаціях Арт-рейтингу Асоціації арт-галерей України за 2000 рік він був визнаний кращим художником України.

 

Палітра поколінь. До 75-річчя від дня народження Олега Животкова
06.02.2008-26.02.2008
На виставці були представлені живописні і графічні твори родини митців Животкових і Смирнових, а також твори відомих російських митців II-ої половини XIX ст. – початку XX ст. таких, як І.І. Шишкін, С.В. Малютін, М.Х. Аладжалов, Л.В. Туржанський, з приватної колекції родини Животкових.
Юрій Луцкевич. Графічна спадщина
15.01.08 -29.01.08
Класична традиція у творчості Юрія Луцкевича, його висока майстерність особливо віддзеркалились в його графіці. В той же час саме в графіці він шукав, експериментував, знаходив нові теми, ідеї, нові формальні прийоми художньої виразності та самовиявлення. Юрій Луцкевич торував в українському мистецтві другої половини ХХ ст. свій неповторний шлях, свій напрямок, що його він визначив, як необароко. Його необароко стало також даниною і українській національній традиції, потяг до якої він відчув ще в 60-ті роки і віддав їй належне в своїй графіці.

Більшість його графічних робіт зовсім не етюдного характеру, хоча зі своїх поїздок він привозив їх силу-силенну. Та головна праця починалася вже в майстерні. І саме там після довгих роздумів, експериментів з’являлися вже його програмні твори.Він вибудовував свій стиль, свій світ перш за все в графіці. І тільки згодом це ставало надбанням його живопису.

На цій виставці особливо привертають увагу два автопортрети Ю.Луцкевича. Між ними велика часова відстань. На одному (Юрію тут 35 років) зображена ще молода людина, серйозна, замислена. Художник немов хоче осягнути оточуючий світ і своє місце в ньому.І другий — приголомшливий, несподіваний, написаний незадовго до його передчасної смерті. Здається, він не має аналогів у світовому мистецтві. Хіба що так зображували ще в античну епоху чи то сатирів, чи то веселого відчайдуха — бога вина Діонісія.

 

 

Анонс
Выставки
19.10.2016 - 06.11.2016
© Киевский музей русского искусства,
2003-2010. Все права защищены