РУС | УКР | ENG
Про музей

          Київський музей російського мистецтва було відкрито 12 листопада 1922 року і первісно він мав назву Київської картинної ґалерії. Виникнувши в непростий час смути й голоду після революції 1917 року і громадянської війни, музей у своєму розвитку пережив усі етапи становлення, перебудови, злиднів і втрат, які пройшла Україна в період свого існування в складі Радянського Союзу.

Киевская картинная галерея. 1920-е гг.

            Відкриття музею було приурочено до 5-ї річниці Жовтневої революції. В основі його колекції - націоналізовані художні цінності, зібрані 1919 року в спеціальний музейний фонд, значну частину якого складали пам'ятки, що належать до давньоруської та російської художньої культури. Наявність такого обширного матеріялу в Києві можна пояснити підйомом культурного життя міста в кінці ХIХ – на поч. ХХ ст., збиральницькою діяльністю киян, організацією місцевих і експонуванням пересувних виставок, створенням першого міського музею. Серед наявних приватних колекцій особливо виділялася збірка сім'ї Терещенків - щонайславетніших промисловців, меценатів, доброчинців. Приналежні членам цієї родини твори образотворчого мистецтва, а також їхні будинки-особняки, побудовані або придбані в центральній частині Києва в 70--ті-80-ті роки ХIХ сторіччя, послугували базою для створення багатьох нині відомих київських музеїв.

      З колекцій Миколи, Івана, Федора Терещенків у Київську картинну ґалерію надійшла не тільки найбільша кількість робіт, а й найвисокохудожніші. Насамперед, це твори живопису, графіки, скульптури російських художників другої половини ХIХ ст., з багатьма з яких члени родини Терещенків були особисто знайомі. Зі збірки Терещенків в музей потрапили щонайвідоміші твори російського мистецтва: «Струмок у лісі», «Серед долин широких», «Дубовий гай», «Перший сніг» І.І.Шишкина; «Селянин з вуздечкою» І.М.Крамського; «Курсистка» М.О.Ярошенка; «Поприщин», «Портрет В.Гаршина» І.Ю.Репина; «Три царівни підземного царства» В.М.Васнецова; «Сутінки» Ап.М.Васнецова; «Зима. Імоченці» В.Д.Поленова; «Дівчинка на тлі перського килима» М.О.Врубеля; «Гравці» П.А.Федотова, а також серії робіт В.В.Верещагина, скульптури М.М.Антокольського та інші.

     

У Києві були на той момент й інші значні колекції, як, наприклад, збірка О.Гансена, Богдана та Варвари Ханенків, колекція Рисувальної школи художника і педагога М.Мурашка. З часом багато творів з них також надійшли до музею. Експозиція нараховувала близько 200 експонатів і носила певною мірою випадковий характер.

      Надалі в ґалерію стали передавати роботи з інших закладів Києва (колишнього Міського музею, кабінету мистецтв Київського університету), а Центральний музейний фонд направив в Україну частину творів з ленінградського і московського сховищ. Оттак, в музей надійшли роботи майстрів кінця ХIХ – початку ХХ ст. (А.Архипова, А.Рилова, В.Б'ялиницького-Бирулі, К.Юона, М.Рериха, К.Сомова, П.Кончаловського, Р.Фалька), що було дуже важливим для створення цільнішої збірки, що розширила часові рамки своєї експозиції роботами ще одного періоду в російському мистецтві. Каталог-путівник ґалерії, що його уклав її перший директор А.Дахнович 1928 року, налічував близько 300 творів.

      Протягом наступних 10 років твори, іноді цілими колекціями, переходили з музею в музей, перетворювалися і самі музеї. Певний час на початку 1930-х років музей вважали Національною картинною ґалерією, де демонстрували не тільки російське мистецтво, а й сучасне українське мистецтво. При ґалерії був просторий кабінет російської, української та західноевропейської графіки. Все це, суттєво росширюючи збірку, робило її профіль досить розпливчастим. Однак такі перетворення сприяли отриманню музеєм великих колекцій живописних та графічних робіт І.Репина, В.Маковського, М.Ге, М.Врубеля. Дуже важливою була передача творів ХУIII ст. – робіт Д.Левицького та В.Боровиковського.

 

 

      1935 року через організацію в Києві єдиного Державного музею ґалерія увійшла в його склад, але вже наступного року сектор російського мистецтва знову вилідили в самостійну установу, що отримала назву «Київський державний музей російського мистецтва». Фонди самостійного музею складалися з робіт ХIII – початку ХХ ст. З 1939 року стали формувати відділ сучасного мистецтва, що виник як «Виставка робіт радянських художників із закупівель останніх років».

      До початку 1940-х років музей став однією з найзначніших художніх збірок країни. Створено повноцінну експозицію за історико-хронологічним принципом, організовано виставки, проводили науково-дослідницьку роботу. Музей долучається до активної діяльности з популяризації мистецтва, прийнявши всесоюзні виставки творів І.Репина, В.Сурикова та ін.

      Велика Вітчизняна війна заподіяла музею значної шкоди. Основну частину музейної збірки евакуювали 1941 року до Уфи, де в місцевому музеї було створено необхідні умови для її зберігання. Решту спіткала лиха доля. Багато робіт вивезли за межі України окупанти. Всього музей втратив близько 1500 творів, серед яких роботи І.Айвазовського, К.Флавицького, Л.Соломаткина, О.Саврасова, О.Боголюбова, І.Шишкина, І.Левитана, А.Куїнджі, В.Поленова, І.Остроухова, М.Ге, І.Крамського, М.Кузнецова, М.Касаткина, М.Врубеля, А.Лентулова, К.Петрова-Водкина, А.Рилова, а також величезну кількість творів давньоруського мистецтва, зокрема унікальні ікони ХУ-ХУI ст.

Экскурсия в музее. 1947 г.

      Відновленню збірки в повоєнні роки сприяла державна політика придбання робіт для музею через спеціальні закупні комісії. Щонайбільші музеї Москви, Ленінграду стали до підмоги, передавши цілу низку першорядних творів для поповнення експозицій. Відбувалися обміни з іншими музеями СРСР (Державним Ермітажем, Державним художнім музеєм Білорусі), здійснювали цілеспрямовані закупівлі з виставок, у сімей художників, окремих колекціонерів і власників картин. Завдяки чому в музей надійшли картини О.Саврасова, М.Крамського, М.Ге, М.Клодта, А.Пластова, С.Чуйкова, С.Герасимова, М.Сар'яна, Ю.Пименова, П.Кончаловського, В.Серова, З.Серебрякової, М.Рериха та ін. Все це сприяло не тільки заповненню лакун в експозиції, а й формуванню збірки загалом.

      Збагачували музей і даровані надходження. Так, вдова М.Горького К.Пешкова подарувала роботу А.Архипова «Молода селянка в жовтій хустці», киянин Тульчинський – «Троянди на терасі» К.Коровина та ін. Одна з найзначніших подій в історії музею – отримання 1986 року за заповітом київського лікаря Д.Л.Сигалова близько 300 живописних і графичних робіт російських художників кінця ХIХ – початку ХХ ст. Цей дар мав для музею велике значення як факт найбільшого надходження від приватної особи. Крім того, завдяки йому в експозиції з'явилися першорядні твори К.Сомова, Б.Кустодиєва, З.Серебрякової, М.Сар'яна, П.Кузнецова, С.Судейкина, Б.Григор'єва, М.Сапунова, Н.Тархова та ін. До цього деяких з названих авторів взагалі не було представлено в музеї.

Киевский государственный музей русского искусства. 1970-е гг.

      Постійно росширювали розділ радянського мистецтва. Дуже плідною стала діяльність музею в 1960-ті-1980-ті роки, чому сприяли постійна виставкова діяльність, державні закупівлі й безпосередні контакти з самими художниками. Особливу увагу при цьому приділяли пошуку значних сучасних робіт, якість яких відповідала б високому художньому рівневі дореволюційної збірки. Такими є в музеї твори старшого покоління радянських майстрів – Б.Йогансона, С.Рянгиної, С.Чуйкова, С.Герасимова, О.Дейнеки, Ю.Пименова, А.Пластова, М.Ромадина, О.Грицая, а також майстрів наступних поколінь, які виразили нові художні тенденції в 1960-ті-1980-ті роки: А.Никича, Г.Коржева, В.Попкова, І.Попова, М.Андронова, В.Стожарова, П.Оссовського, В.Іванова, Д.Жилинського, Є.Мойсеєнка, М.Єришева, О.Романової, Н.Назаренко, Н.Нестерової, В.Калинина, А.Ситникова, М.Ромадина та ін.

      У свій час музей послідовно формував розділи мистецтва народів СРСР, що було складовою частиною загальних ідейно-політичних настанов держави. Зараз як позитивний підсумок цієї роботи в музеї є досить широка колекція творів багатьох визначних майстрів практично всіх колишніх республік Союзу – нині незалежних держав.

      Помітними роботами представлено в музеї і майстрів образотворчого мистецтва України. Особливу увагу, природно, приділено київським авторам.

 

Анонс
Виставки
© Київський музей російського мистецтва. Всі права ЗАХИЩЕНІ